 Скандально відома лідерка так званої прогресивної соціалістичної партії Наталія Вітренко та її союзники від комуністів Симоненка давно обіцяли влаштувати провокації в центрі Києва, якщо там відбудеться парад ветеранів ОУН-УПА. Антиукраїнські негідники виконали свою обіцянку.
Не дивує, чому так знахабніла червоно-імперська орда. Вона відчуває слабкість нової влади та її непринциповість у принципових питаннях: насамперед у питанні про ОУН-УПА, у питанні про конечність боротьби проти "п'ятої колони" в Україні, про потребу протистояння Української держави російській експансії. Навіть нинішнє керівництво України ніяк не наважиться сказати правду про червоний тоталітаризм в Україні, щоби остаточно порвати історичні зв'язки з радянщиною і з московщиною. У нас ще й досі побутує (а держава ці процеси, на жаль, підтримує) міф про "велику вітчизняну війну". Цю назву вигадав сталінський ідеолог Ємельян Ярославський (Губельман), що багато років керував "Союзом войовничих безбожників". Що ж, цілком логічно, брехали і брешуть вони таки ж безбожно. Ще й дотепер ніхто з нашої верхівки не хоче сказати правду про цю війну, про криваву бійку двох людожерів: Сталіна і Гітлера. В цій бійці українці опинилися між молотом і ковадлом. Цю правду треба розповідати мільйонам наших людей, щоби підстаркуваті енкаведисти не дурили народ казками про "радянську армію - визволительку", що визволяла Україну від українців, Угорщину від угорців, Латвію від латишів. Якщо сьогодні запитати в народів країн Східної Європи, що вони думають про цих "визволителів", то можна почути такі відгуки, які не можна друкувати в газеті. Навіть російські дослідники в журналі "Вопроси філософії" написали про це так: "Росіяни... визволити нікого іншого не могли. Невільна держава не могла принести свободу. І цим ми відрізнялися від своїх же союзників з антигітлерівської коаліції".
Ми говоримо про 14 років незалежності, а насправді всі ці роки і далі перебуваємо в комуністично-імперському полоні. Найголовніша причина - увесь цей період на боці антиукраїнських сил стояла державна влада в Україні. Ми на Майдані дали цю владу іншим людям, але поки що не бачимо позитивних наслідків. Влада мовчить, нібито на Хрещатику нічого не сталося. Влада удає, що її це не стосується, що вона перебуває десь над бійкою. Але це хибна позиція. У протистоянні між прихильниками і супротивниками України для державного керівництва нейтралітету бути не може.
Ось вже й спікер Верховної Ради Литвин, перебуваючи в Запоріжжі, фактично підтримав комуно-вітренківців, заявивши: "Не треба переписувати історію великої вітчизняної війни". Що ж переписувати, коли ніякої правдивої історії цієї війни немає, про це писав, до речі, голова Спілки письменників Росії, полковник, учасник війни і герой СРСР Карпов. А ректор Російського гуманітарного університету Афанасьєв публічно сказав, що вся історія Росії і СРСР сфальсифікована на 90 відсотків. То про яку історію розповідає український (!) академік Володимир Литвин? Часом не про ту, що й академік Петро Толочко, один з лідерів новоствореної "Партії політики Путіна в Україні"?
Нова влада ще й досі тримає на високій посаді в державі такого собі пана Костусєва, який замість того, щоби керувати Державним (!) антимонопольним комітетом України, роз'їжджає по областях і містах з проросійською агітацією, а власну фізіономію на величезних плакатах прикрасив гаслом: "З нами Бог і Росія!" Щодо Творця, то маємо великі сумніви, що Він з ними, з нечестивцями. А щодо Росії - немає жодних сумнівів, що за цим діячем стоїть Росія. Костусєв навіть дозволяє собі лякати український народ, публічно йому погрожуючи, мовляв, ще доведеться українцям "плакати". Жодна нормальна держава не дозволила б такому суб'єкту керувати будь-чим. А наша влада удає, що нічого не помічає. Не помічає, що антидержавні сили на Хрещатику провели репетицію майбутніх масових заворушень і терору проти інакодумців. Шалена Вітренко тепер остаточно переконалася, що їй все дозволено. А набувши депутатської недоторканності (завдяки нездатності влади скасувати цей феодальний привілей), взагалі затероризує столицю й усю Україну.
Президенту вже досить закликати до примирення катів і жертв, оборонців України та її запеклих ворогів. Як сильному главі держави, йому треба видати Указ про ветеранів національно-визвольних змагань, не чекаючи згоди тих, хто люто ненавидить самостійну Україну. Нерішучість керівництва України, млява непринципова політика - найкращий збудник для червоних промосковських формувань. Ця публіка визнає тільки силу, жорсткість і рішучість. Але Боже борони продемонструвати їм слабкість. Президент звертається до всіх: "Друзі!". Проте, крім друзів, на теренах нашої країни є чимало лютих ворогів, і про це глава держави не має ніколи забувати. Власне, 15 жовтня на Хрещатику вони ще раз нагадали про себе. Яке примирення можливе з цією зграєю? Примирення можливе з мільйонами одурених імперською пропагандою українців, але для цього влада має однозначно стати на бік історичної правди, дати інформаційну альтернативу українській нації, що змушена ще й досі жити за давніми комуняцькими приписами.
Без революції у свідомості переважної більшості нашого народу Україна не матиме перспектив. Якщо керівники держави хочуть світлого демократичного майбутнього України, то потрібно підготувати і втілити в життя потужні програми сприяння становленню масової національної свідомості українців. Кіно, телевізія, преса, театр мають зробити свій внесок у подолання тоталітарних комуністичних комплексів у головах багатьох наших співгромадян.
Насамперед, вони повинні розповісти і донести на схід і південь правду про боротьбу ОУН-УПА. А ми маємо за 14 років незалежності лише три кінострічки про цю легендарну добу в нашій історії: "Атентат", "Нескорений", "Залізна сотня". Замало... Тому мільйони людей ще й досі отримують інформацію про національно-визвольний рух від Симоненка та Вітренко... Тут має бути державне замовлення на кіно і телефільми в рамках програми реабілітації національної свідомості українського народу, очищення її від намулу ідеологічних спецоперацій КПСС/КПУ, ВЧК-ОГПУ-НКВД-МГБ-КГБ-ФСБ.
І ще одне запитання. Якщо знову на вулиці українських міст вийдуть банди червоних погромників, хуліганів, провокаторів, щоби чинити насильство проти українців, з ким буде нинішнє керівництво України - з червоними бандами чи з народом?
Якщо наша держава не завоює розум і душу переважної більшості українців, то це зробить інша держава, використовуючи найсучасніші технології маніпуляції свідомістю. Власне, ця інша країна робить це вже багато років, без жодного спротиву з боку нашої...
Богдан Тесля, Українська трибуна |
