Праві радикали переходять Рубікон по Дніпру.

"Новий радикальний націоналізм народжується на сході України силами російськомовних хлопців, які усвідомили своє коріння. Західна Україна, і особливо Львів, - це база з достатньо інертним потенціалом, з якої, до того ж, вичавлений весь сік," - вважає лідер однієї з націоналістичних організацій, мешканець Рівного, Степан Молчан, і через хвилину додає: "Якщо права ідея хоче майбутнього, то Рубікон по Дніпру треба переходити..."

Два українських націоналізми

Сьогодні явище радикального націоналізма в Україні на підйомі. Це загальноєвропейська тенденція, підсилена соціальним незадоволенням української молоді. Але в Україні навіть права ідея вже демонструє ознаки роздвоєності.

Класичний націоналізм як втілення ідей Дмитра Донцова і Степана Бандери продовжує тримати навколо себе молодь на крайньому заході, в той час як Новий націоналізм (синтез класичного націоналізма з великою домішкою расизма) демонструє високі темпи росту в Україні східній.

Це легко пояснюється. Соціальною базою правих радикалів в Європі з часів Другої світової завжди був пролетаріат. Саме його широкий прошарок в східній Україні дозволяє ідеям націонал-соціалізма закріпитися в Харкові, Сумах та інших містах, визнаних теріторією лівих екстремістів.

Є ще одна причина. Якщо класичний український націоналізм ставиться до ідеї расизма дуже обережно, то представники так званого нового націоналізма цю тему навпаки активно експлуатують. Їх зусилля винагороджують саме схід та Київ.

"Перспективи націоналізма в Україні прямо пропорційні росту небілого або неавтохтонного населення. Ми отримуємо найбільшу підтримку в тих реґіонах, де виникають етнічні квартали, наприклад, Салтівка в Харкові, або Троєщина і Шулявка в Києві," - розповідає Степан Молчан.

Представник "Тризуба" - організації, яка вважає себе найбільш вірним послідовником справи Бандери, Олександр Балдич заявляє, що його організація до ідеї расизма в Україні ставиться різко негативно, оскільки вона неактуальна, і реальної загрози українському етносу зі сторони тих же негрів, китайців поки що не існує. Але він не виключає, що перейде на ці позиції, якщо відчує реальну загрозу.

Якщо говорити про рівень проникнення соціал-націоналістичних тенденцій в українську політику, то поки що це явище маргінальне. Найбільш відомі політичні сили на цьому полі - ВО "Свобода" (впевнено почуває себе в західній Україні та Харкові) і Українська націонал-трудова партія (Київ, схід України). Потенціал зосереджений поки що в руках десятка неформальних угруповань скінхедів, розкиданих по містам центральної і східної України.

Революція поки що неможлива, але бійка - коли завгодно

Якщо расизм, скоріше за все, роз'єднує українських правих радикалів, то влада, навпаки, їх об'єднує. Всі вони вважають, що нинішня, так само як і попередня, українська влада, за своєю сутністю - антиукраїнська, антинародна і навіть антилюдська. Втіленню крайньої правої ідеї в життя заважає відсутність потужнього інтелектуального потенціалу, харизматичного лідера (хоча при вдалому співпадінні обставин ним може стати Олег Тягнибок) і головне - внутрішнє протистояння.

Олександр Балдич каже, що його колеги по правому флангу - КУН і УНА-УНСО - за словами про націоналізм ховають банальне бажання дістатися корита. Не дивно, що саме з цимим організаціями у "Тризуба" натягнуті стосунки.

Два роки тому колись перспективний молодий рух, що сповідував класичний націоналізм, "Молодіжний Націоналістичний Конгрес", розколовся, втративши більшу частину своїх активістів, які сформували нову структуру - "Національний Альянс". Обидві організації піддали одна одну анафемі.

Але, незважаючи ні на що, серця всіх правих радикалів наповнює юнацький романтизм, і вони активно слідкують як за діями своїх "лівих" візаві, так і за владою. І хоча ніхто не наважився стверджувати про готовність в найближчий час радикальними діями впливати на владу, всі праві радикальні організації в Україні до цього активно готуються. І не завжди це відбувається на "вишколах" - підготовчих таборах, які знаходяться в гущавині лісу чи в горах. Інколи необхідно попрактикуватися і в вуличних зіткненнях.

Представник МНК Тарас Давидюк приймав участь в недавній бійці з "вітренківцями" в Чернігові. І хоч "операція" провалилася внаслідок витоку інформації, отриманий досвід надзвичайно цінний і ще знадобиться.

Vlasti.NET